Герої Крут – для нащадків взірець.

                              (Вечір – пам’яті)

Мета: Формувати  в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого, інтерес до літератури про бій під Крутами.

Виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та повагу до історії власного народу. Розвивати мотивацію, спрямовану на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків.

Читець:  Як сніги покриють землю

                 Рядном білим, не забудь

                 Спом’янути тую славу,

                 Що лишилась нам з-під Крут.

                 Триста юних, одчайдушних…

                 Стократ більший був там враг –

                 Не вступились, не подались,

                 Всі лягли там на полях.

                Вічну славу здобували

                України біля Крут,

                Не забудь героїв триста,

                Спом’яни їх – не забудь!

Бібліотекар.      Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне. 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія - Ксеркс. 300 спартанців, яких очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.

   Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної України. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед боліт, цілу добу відбивалися від тисячі польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.

      29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову -  300.  І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх сил віддали молодість і життя присвячується наш захід.

                                      ( Відео.   Бій під Крутами 1)

Читець.          Під Крутами бій, під Крутами кров...

                        Про давню трагедію згадаю знов.

                        Під Крутами смерть, під Крутами плач...

                        І кулю у серце націлив палач.

                        Під Крутами юність, під Крутами сум.

                        Над життям юнацьким надруга і глум.

                        Під Крутами розум і нації цвіт.

                        А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

                        Під Крутами сльози, зітхання тяжке...

                        І як же це сталось, здатний хто на таке?

                        Стало каменем серце отут біля Крут

                        І заповідь божа затоптана в бруд.

                       А заповідь п’ята каже; "Не вбий!"

                       То хто ж породив тебе кате людський?

                       Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...

                       І все пам’ятаю через тисячі днів.

                       І пам'яті свічка горить не згаса

                       І 300 сердець - наша гордість, краса.

                       Під Крутами квіти, "Реквієм" спів...

                       Пам’ятай, Україно, патріотів синів.

                                                                     

Бібліотекар.   29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України…   Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північному сході  України.

   Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять… Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…

             Ще юнаки, ще майже діти,

             А навкруги і смерть, і кров.

            "На порох стерти, перебити!"

            – Іде на Київ Муравйов.

              Полків його не зупинити,

              Та рано тішаться кати:

              Коли стають до зброї діти,

              Народ цей – не перемогти!

 Більше 100 років відділяють нас від того часу, та події 29 січня 1918 року живуть в душі українського народу, ятрять його серце.  

  То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім'я якої Крути.

Читець.         

                        І знов, у котрий це вже раз,

                        Зійшлися ми в одній родині,

                        Щоб пом’януть той славний час,

                        Коли в офіру Батьківщині

                        Себе принесли кращі з нас.

                        Нема любові понад ту,

                        Що окропила кров’ю Крути,

                        І ту гарячу кров святу

                        Повік Вкраїні не забути.

                        Під Крутами там молоде юнацтво

                        На бій кривавий з ворогами стало.

                        За Україну, славу, честь, багатство

                        Життя юнацьке своє там віддало.

                        

Бібліотекар.   1917 – 1918 роки були  важкими для утвердження української державності. Дуже жорстока була боротьба за владу в Києві. Однак сподівання українців не були марними. У листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку.

А 22 січна 1918 року був проголошений ІУ Універсал  Української Центральної ради. В якому зазначалось: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».

А  через пару днів у Петрограді було прийнято рішення відправити армійські частини для придушення «контрреволюції» і  московська армія почала загальний наступ.

    І вже через 7 днів, 29 січня на підступах до Києва, під станцією Крути, зустрілися в пекельному бою українські підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська, які йшли з Росії.

    Проти 300 українських юнкерів, студентів та гімназистів 6, 7, 8 класів, що ніколи не тримали в руках зброї виступало понад 4 тисячі  вояків на чолі з Михайлом Муравйовим. Для багатьох юнаків це був перший в їх житті бій і останній…

                      ( фрагмент з пісні П.Дворського «Балада про Крути»)

Читець.      Сніги цвіли. Три сотні молодців

                     Прийшли в поля крутянські – золотії,

                     Щоб зупинити хижих ворогів,

                     Які ярмо несли всій Україні.

                      Нерівні сили стали віч на віч,

                      Від страху навіть сонце заховалось,

                      Та легіні не кинулися пріч –

                       Вони в цей день нікого не боялись.  

                       І грянув бій! Нерівний, лютий бій!

                       Неначе змії, кулі засичали,

                       Орда повзла, немов осиний рій,

                       А хлопці до загибелі стояли!

                       Червоний дощ тоді на землю впав,

                       Сніги від крові на полях розтали,

                       Ніхто із них життя не шкодував,

                       Бо Україну й волю захищали….

Бібліотекар.        27 студентів та гімназистів, які охороняли станцію, опинилися в полоні. Їх довго і жорстоко  катували  з нелюдською люттю били прикладами, кулаками, нагайками. Вони були замордовані звірячим способом: розбиті голови, повибивані зуби, виколоті очі.  Наступного дня  побитих і змордованих, повели на розстріл. Наближалася страшна хвилина. Але  не впали вони на коліна, не просили пощади, не зреклися України і не занепали духом перед лицем смерті.  Учень 7-го класу Григорій Піпський, сильним голосом почав співати « Ще не вмерла Україна…» і його підтримали товариші. Та ворожі постріли обірвали нескорені юнацькі голоси.

  Після розстрілу місцевим жителям заборонили ховати тіла вбитих.

Але через декілька днів місцеві селяни вночі позабирали тіла хлопців і поховали у сусідньому селі за християнським звичаєм.. На могилі поставили хрест.

   А ворог уже лютував у Києві. Лише за 10 днів свого панування в місті більшовики розстріляли 5 тис. людей. 200 українських гімназистів знищили лише за те, що вони були записані в бойовий курінь і вільне козацтво. Розстрілювали і тих, хто не хотів вступати до радянського війська, розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть і за вишиванку.  

                                  (Кліп про Крути для студентів)

Читець.        Ви за свободу гинули без скарги,

                      Серед потоків і руїн.

                      Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

                      І наш доземний уклін.

   

                      Ви не просили в ворога пощади,

                      Не пригинали Ви колін,

                      Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

                      І наш доземний уклін.

                      Ваші могили знані й незнані,

                      Волі народної дзвін.

                      Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

                      І наш доземний уклін.

Бібліотекар.   У книзі спогадів « Бій під Крутами» Борис Монкевич пише: «Крути – це перший етап великої і страшної боротьби українського народу за визволення, це Голгофа українського студентства, української молоді. .. Дорогоцінну і найчистішу жертву принесено на вівтар самостійності України».

  У березні 1918 року після звільнення Києва від більшовиків, було вирішено відшукати тіла полеглих під Крутами і поховати в столиці України – Києві. Це було нелегкою справою, бо спільного місця поховання не було. Полеглих знайдено небагато. Тіла віднайдених героїв, загиблих у бою під Крутами, поховано  у спільній могилі на кручі Аскольдового кладовища. Так постала друга, крім  Тарасової, свята могила над Дніпром.

     Минуть роки, століття, та пам’ять про юнаків - героїв не згине повік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім тим, хто готовий покласти своє життя в ім’я ідеї, в ім’я Батьківщини, за її свободу і незалежність.

    На знак поваги до відчайдушного героїчного вчинку під станцією Крути відкрили меморіал пам’яті героїв Крут. Праворуч на кургані стоїть високий хрест з табличками імен молодих героїв гімназистів. А поряд височіє зведена червона колона, як знак самопожертви відважних воїнів — студентів Київського університету ім. Св. Володимира.

  Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розквітають пелюстки Волі. Подвиг українських  юнаків,  що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії, як символ національної честі. Завдяки  їх героїзму  Крути, без сумніву були, є і будуть однією з героїчних сторінок нашої історії.

Читець.        Любіть Україну, козацькі сини,

                       Вона в нас, як мати, єдина.

                       Любіть Україну, шануйте її,

                       І з вами вона не загине.

                       Любіть Україну, вона в нас одна,

                       Другої нема і не буде.

                       Любіть Україну, як матір щодня,

                       Тоді вона й вас не забуде.

                       Любіть Україну, як вірні сини,

                       Віддати життя їй готові,

                      Як юні сини, що життя віддали

                      Під Крутами всі, як Герої…

                        (Кліп «Молитва за Україну»)

Нехай пам’ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.